пошук

Домашнє насильство: вплив на робоче місце

За результатами дослідження Фонду ООН у галузі народонаселення «Гендерна рівність та відповідь на домашнє насильство в приватному секторі в Україні: заклик до дії» кожен п'ятий працівник переживав насильство протягом останніх 12 місяців, а 81% з них – жінки.

78% опитаних погоджуються з тим, що домашнє насильство негативно впливає на професійне життя постраждалих. Вони згадували конкретні впливи на робочу сферу:

  • моральне та фізичне виснаження;
  • низький рівень концентрації на робочому процесі;
  • депресія, дратівливість або агресивність;
  • загальне погіршення психологічного клімату в колективі.

Найчастіше працівники помічали у постраждалих такі ознаки:

  • помітні тілесні ушкодження (19%);
  • часті захворювання (18%);
  • депресія (17%);
  • тривожність (16%);
  • ізоляція (13%);
  • неспроможність зосередитися (13%);
  • відсутність або запізнення на роботу (12%);
  • підвищена чутливість до питань, що стосуються сімейного життя (11%).

Через домашнє насильство постраждалі:

  • змінили  місце проживання (26%);
  • були змушені пропускати роботу (24%);
  • втратили заробіток (16%).

Створення робочого простору, де безпечно та панує атмосфера підтримки – відповідальність кожного з нас. Саме ви можете допомогти колезі вашою небайдужою позицією. 

Тривожні ознаки 

Працівниця(-к):

  • має або мала(-в)  синці, подряпини або переломи кісток;
  • приховує чи намагається приховати синці або травми;
  • надає пояснення щодо пошкоджень, які здаються сумнівними;
  • іноді носить одяг, невідповідний сезону (довгі рукави в спекотну погоду);
  • іноді робить надлишковий макіяж, який може приховувати травми;
  • часто працює допізна, навіть коли в цьому немає потреби;
  • демонструє зміни у поведінці (наприклад, стає тривожною(-им), замкнутою(-им), наляканою(-им);
  • починає вживати наркотики або алкоголь, щоб розрадити себе;
  • тривалий час відсутній на роботі (наприклад, стає більше днів «на лікарняному», неоплачуваних відпусток, незрозумілих прогулів);
  • часто запізнюється;
  • має проблеми з концентрацією уваги;
  • працює повільно;
  • має труднощі з прийняттям рішень;
  • просить піти йому назустріч (змінити графік робочих змін, перевести на інше місце роботи);
  • як правило, має більше труднощів при виконанні своїх професійних обов'язків.

Тривожні ознаки, пов'язані з поведінкою (колишнього) партнера(-ки)

Працівниця(-к):

  • отримує часті телефонні дзвінки та/або текстові повідомлення
  • часто зазнає візитів з боку партнера(-ки) чи колишнього(-ої) партнера(-ки)
  • має партнера(-ку) чи колишнього(-ю) партнера(-ку), який(-а) контактує з колегами чи керівниками та розпитує їх 
  • стає жертвою вандалізму
  • зазнає стеження або домагань особисто чи в електронній формі
  • має обмежену автономію і можливості взаємодіяти з колегами поза роботою.

Важливо пам’ятати, що тривожні ознаки – це наче червоні прапорці, що вказують на якісь негаразди. Проте, вони можуть бути також пов’язані не лише з домашнім насильством, а й іншими проблемами чи обставинами, тому не слід поспішати з висновками.

Побачити – назвати – перевірити

Постраждалим може бути складно «побачити», що вони знаходяться в ситуації жорстокого поводження, або навіть усвідомити небезпеку для себе. Слід навчитися бачити, називати та перевіряти тривожні ознаки та фактори ризику насильства.

Існують вагомі суспільні причини труднощів у тому, щоб побачити та назвати насильство своїми іменами. Жорстока поведінка змушує людей почувати себе некомфортно та/або боятися. Соціальну норму «займайся своїми справами» важко подолати. Особи, які самі зазнають насильства, часто розуміють це як процес, що складається з невеликих кроків. Ми пропонуємо підхід «Побачити – Назвати – Перевірити», щоб відкрити двері для підтримки.

ПОБАЧИТИ:

  • Звертайте увагу на голос інтуїції, яка підказує, що наявні якісь негаразди. 
  • Знайдіть в собі готовність поглянути на ситуацію неупереджено.
  • Які є тривожні ознаки? Чи існують фактори ризику?

НАЗВАТИ:

  • Не тримайтеся ізольовано – подолайте свої вагання.
  • Назвіть, що вас тривожить; «Я переживаю за вас ... Мене занепокоїло».
  • Назвіть причину свого занепокоєння; «Я бачив чи чув ...» ТІЛЬКИ факти!
  • Будьте обережні, не засуджуйте і не робіть квапливих висновків – це може не бути ситуацією насильства. Оперуйте тільки фактами.

ПЕРЕВІРИТИ:

  • Перевірте ситуацію; це небезпечно?
  • Довіряйте своїм інстинктам. Якщо це небезпечно, викликайте екстрену допомогу.
  • Перевірте себе; не намагайтеся виправити ситуацію – ставте питання.
  • Перевірте разом з жінкою; чи готова вона вас вислухати у цей час? Чи ви підходяща людина, щоб запитати її про ситуацію?
  • Зверніться до професіонала, наприклад, керівника служби безпеки на роботі, менеджера з персоналу, консультанта з питань насильства щодо жінок: назвіть те, що ви бачили (лише факти), а потім задайте питання про подальші дії.

Корисні поради щодо можливих фраз: «Я за вас хвилююсь. Все гаразд? Чи можу я чим-небудь допомогти?»  «Я готова/вий  вас вислухати». І якщо ви відчуваєте, що вона готова для цього, спитайте: «Чи вам завдають болю?»

Будьте готові відреагувати на зізнання словами «Я вам вірю»,  «Це не ваша провина» і поділіться контактами допомоги: 

102 – Національна поліція України

15 47 – Урядова гаряча лінія з питань запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі. Цілодобово, безплатно. 

116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335 (зі стаціонарного) – Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства. Цілодобово, анонімно, безкоштовно.

В Україні відкриваються сервіси для постраждалих від домашнього насильства – кризові кімнати, притулки та денні центри. Телефонуйте за контактами допомоги та дізнайтеся, чи є такі спеціалізовані служби підтримки у вашому населеному пункті.